Про японські сади від Андрія Накорчевського в Університеті «Україна»

22 листопада 2016 року до студентів і викладачів Університету «Україна» на запрошення декана факультету біомедичних технологій Валентини МОВЧАН знову завітав ландшафтний архітектор Андрій НАКОРЧЕВСЬКИЙ. Він присвятив своє життя вивченню та практичному втіленню історії, філософії, структури японського саду, щоб дарувати естетичне задоволення людям.

Японські сади ‒ це пейзажна картина, що будується за принципом трикутників. В Україні останнім часом почало поширюватися захоплення японським садом, і все більше українців бажають відтворити ці сади у себе на ділянках. Японська ландшафтна архітектура надає простору простого та елегантного стилю. Але в нашій країні зовсім інший клімат, до якого не пристосовані екзотичні рослини, тому вони часто гинуть. Через те доводиться адаптовувати суто східні ідеї до українських реалій.

У 20 столітті домінує новий різновид буддизму ‒ дзен, і архітектура різко починає змінюватися, храми перетворюються на маленькі будиночки, де живуть ченці. Передній двір перед храмом, тобто південь, засипаний галькованим піском, а північ охоплюється водоймами. Ці чудесні творіння архітекторів ховають будиночки від зовнішніх поглядів і дозволяють злитися із природою.

Усі японські сади мають свою структуру, зокрема, певні з них складаються з острова Хорай; за легендою, там проживали безсмертні відлюдники, які мали зілля безмертя. Вони особливо шанували журавлів і черепах як символ безсмертя, тому в таких садах імітуються філософія та атрибути цих переказів.

14-15 століття ‒ це епоха процвітання Японії. Саме в цей час відбувається боротьба аристократів проти самураїв за храм «Золотий павільйон». Перемогли, звичайно, найсильніші і найрозумніші, тобто самураї. І вони облаштували його за своїми вподобаннями.

У кожну епоху ландшафтні архітектори винаходили нові стилі творення японських садів, а саме: імітація неба (Рейгінан); картини, на які треба було дивитись тільки згори (Сігеморі Мірей); пов’язування штучності із природністю (Накане Кінсаку) та інші.

Отже, сади і парки Японії відбивають усі сторони японської колоритної вдачі. І після захопливої лекції Андрія НАКОРЧЕВСЬКОГО захотілося глибше осягнути філософські вчення цього народу, їхню екзотичну культуру, вибудувати у міському листопадовому сірому ландшафті власний сад у японському стилі хоча б на 3-х м² ґрунту…

Сніжана ВАСІНА, Влад КИСЕЛЬЧУК (фото),

студентський Медіа-центр Університету «Україна»