Чумак Анатолій Андрійович

Кафедра мікробіології, сучасних біотехнологій, екології та імунології

Посада: доцент кафедри

Науковий ступінь: доктор медичних наук

Вчене звання: професор

Заслужений діяч науки і техніки України (2006)

Лауреат Державної премії України (2010)

Нагороджений медалями «За трудову відзнаку» (1980), «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1983), «За трудову доблесть» (1986), грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1986).

Біографія

Народився 2 жовтня 1946 р. в с. Червоне Кобеляцького району Полтавської обл.

Освіта

Закінчив Чорбівську восьмирічну школу; у 1965 році – Кременчуцьке медичне училище із відзнакою; у 1971 році – лікувальний факультет Київського медичного інституту ім. О.О.Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» із відзнакою; у 1974 році – аспірантуру в Київському науково-дослідному інституті туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського ; курси французької мови (1967–1970 рр.); курси англійської мови (1971–1973 рр.).

Відомості про захист дисертацій

У 1974 р. захистив дисертацію «Вплив імунодепресивних засобів (6-меркаптопурину, преднізолону та АЛС) на гіперчутливість сповільненого типу при туберкульозі» на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю «Алергологія та імунологія».

У 1984 р. захистив дисертацію «Використання імунокоригуючих засобів при туберкульозі (експериментальне дослідження)» на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю «Алергологія та імунологія».

Старший науковий співробітник за спеціальністю «Імунологія та алергологія» (1980), професор за спеціальністю «Імунологія та алергологія» (1994).

Досвід роботи

З 1965 по 1966 р. працював фельдшером на пункті невідкладної допомоги Печерської лікарні № 1 м. Києва.

Працював у Київському науково-дослідному інституті туберкульозу та грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського: аспірант (1971-1974), молодший, старший науковий співробітник відділу імунології (1974-1978), вчений секретар інституту (1978-1983).

З 1984 по 1987 pp. – завідувач відділу перспективного планування і проблем управління медичною наукою Київського науково-дослідного інституту загальної і комунальної гігієни ім. О.М. Марзєєва МОЗ УРСР.

З 1987 р. працював у Науковому центрі радіаційної медицини НАМНУ: завідувач відділу клінічної імунології (1987-2001), завідувач відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень (2001-2002), з 2002 р. – завідувач лабораторії молекулярної біології. Заступник генерального директора, директор Інституту клінічної радіології ННЦРМ НАМНУ.

Досвід наукової діяльності становить 35 років, за сумісництвом викладання в Університеті ім. Тараса Шевченка (імунологія, 3 роки), Національному авіаційному університеті (екологія людини, 5 років), Університеті «Україна» (мікробіологія, імунологія, 1 рік).

Викладає дисципліни:

1. Біологічні основи інфекційних процесів
2. Збудники інфекційних хвороб
3. Теоретична імунологія
4. Прикладна імунологія
5. Природна резистентність
6. Молекулярна імунологія

Галузь наукових інтересів:

1. Імунологія
2. Персистуючі інфекції
3. Екологія людини

Наукові дослідження пов’язані з впливом опромінення та нерадіаційних чинників Чорнобильської катастрофи на імунну систему постраждалих контингентів.

Член проблемної комісії «Проблеми радіаційної медицини» Академії медичних наук України та Міністерства охорони здоров’я України.

У складі авторських колективів запатентовано його винаходи:
  • Застосування n-стеароїлетаноламіну як речовини з активною антигрипозною, антивірусною, антинейрамінідазною, інтерфероніндукуючою та антигемаглютинуючою дією та засіб для профілактики та лікування грипозної інфекції;
  • Застосування n-стероїлетаноламіну як радіомодифікуючого засобу, співавтори Асмолкова Валентина Сергіївна, Гула Надія Максимівна, Комісаренко Сергій Васильович;
  • Застосування n-стеароїлетаноламіну як речовини з активною антигрипозною дією;
  • Засіб із антинейрамінідазною та інтерфероніндукуючою дією для профілактики та лікування грипозної інфекції;
  • Спосіб визначення тривалості життя хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію;
  • Спосіб визначення ризику трансформації ріхтера у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію;
  • Спосіб визначення генетичної схильності до розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії в осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання;
  • Спосіб визначення ризику розвитку вторинних пухлин у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання;
  • Спосіб диференційної діагностики демієлінізуючого та судинного ураження головного мозку;
  • Спосіб прогнозу розвитку аутоімунних ускладнень у хворих на в-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію;
  • Реабілітаційний візок для інвалідів із порушеннями функції спинного мозку;
  • Спосіб визначення ризику розвитку цитомегаловірусної інфекції у хворих на в-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію при лікуванні флударабіном та/або моноклональними антитілами.

Автор понад 300 наукових праць, у тому числі монографії «Цитомегаловирус, радиация, иммунитет», Київ, 1996. Учасник понад 60 міжнародних та регіональних конференцій.

Перелік наукових праць за останні 5 років

1. Bilous N., Abramenko I., Chumak. A, Davydova E., Martina Z., Kryachok I., Bazyka D., Bebeshko V.Chronic Lymphocytic Leukemia Patients Exposed to Ionizing Radiation due to the Chernobyl NPP Accident─ with Focus on Immunoglobulin Heavy Chain Gene Analysis // Hematologica. – 2007. – Vol. 92, suppl. 1. – P. 405.

2. Чумак А.А., Плескач Г.В. Аналіз деяких факторів ризику інфаркту міокарда в когорті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (за даними клініко-епідеміологічного реєстру). – Проблеми радіаційної медицини і радіобіології. – 2013. — Вип. 18. – С. 275-284.

3. Чумак А.А., Абраменко І.В., Білий Д.О., Дубровіна Г.В., Плескач О.Я., Носач О.В., Полянська В.М. Хронічні вірусні гепатити С і В в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу внаслідок аварії на ЧАЕС. – Фармакотерапія інфекційних захворювань : Матеріали науково-практичної конф., Київ, 24-25 квітня 2014 р. – К., 2014. – С. 82-83.

Перелік наукових праць:

2001

1. Показники клітинної цвітотоксичності у ліквідаторів, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки /А. А. Чумак, С. В. Шевченко, Д. М. Якименко та ін. // Проблеми радіаційної медицини. – К.: НЦРМАМН України, 2001. – Вип.7. – С. 82-91.

2002

1. Імуномодулюючий вплив N-стіароїлетаноламіну в опромінених щурів / А. А. Чумак, Н. Л. Кіндрук, М. В. Артамонов, Н. М. Гула // Проблеми еколог. та мед. генетики і клінічної імунології. – К.-Луганськ-Харків, 2002. – Вип. 2. (41). – С. 34-39.

2003

1. Чумак А.А., Бойченко П.К. Роль ионизирующего излучения в реактивации цитомегаловирусной инфекции // Іммунологія та алергологія. – 2003. — №3. – С. 6.

2. Видавнича діяльність – вагомий показник наукової продуктивності: наукознавчий аналіз публікацій 15-річного періоду після Чорнобильської катастрофи / В. Г. Бебешко, Д. А. Базика, А. А. Чумак, О. З. Запісочний // Лікувальна справа. – 2003. — №7. – С. 19-27.

3. Chumak A.A. Responsible Secretary Health Effects of Chernobyl Accident / Eds. A. Vosiaanov, V. Bebeshko, D. Bazyka. – Kyiv: DIA, 2003. – 512 p.

4. Чумак А.А., Бойченко П.К., Абраменко И.В., Плескач О.Я. Распространенность цитомегаловирусной инфекции среди детей и подростков, проживающих в областях, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Проблеми екол. та мед. генетики і клініч. імунології. – 2003. – Вип. 1(47). – С. 213-218.

5. Чумак А.А., Бойченко П.К. Роль ионизирующего излучения в реактивации цитомегаловирусной инфекции // Імунологія та алергологія. – 2003. – Вип. 4. – С. 56-63.

6. Чумак А.А., Коваленко А.Н., Авраменко И.В., Бойченко П.К., Белый Д.А., Азарскова М.В. // Реактивация цитомегаловирусной инфекции у лиц, перенесших острую лучевую болезнь, и ее значение в реализации соматической патологии // Укр. мед. часопис. – 2003. — № 4(35). – С. 41-46.

7. Bebeshko V.G., Bazyka D.A., Chumak A.A., Talko V.V., Klymenko V.I., Bruslova K.M., Galkina S.G., Dyagil I.S., Belyaeva N.V., Kovalenko O.M., Minchenko Zh. M., Bilko N.M. Acute and Remote Immunohematological Effects after the Chernobyl Accident // 10 ESPR Special (1). – р. 85-94 (2003).

8. Korzun V.N., Chumak A.A. Prevention Pathways of Thyroid Gland Diseases under the Radiation Impact and Endemia // Int. J. Rad. Med. – 2003. — № 5(1-2). – Р. 180-187.

9. Volodymyr G. Bebeshko, Alexander N. Kovalenko, David A. Belyi,. Dimitry A.Bazyka, Anatoliy A. Chumak, Victor A. Sushko, V. M. Gayiday. Medical Monitoring Results of Survivors with Acute Radiation Syndrome after the Chernobyl Disaster // Radiation and Humankind: Proceedings of the First Nagasaki Symposium of the International Consortium for Medical Care of Hibacusha and Radiation Life Science, Nagasaki, Japan, 21-22 February 2003: International Congress Series No 1258. – Amsterdam: Elsevier, 2003. – P. 115-122.

10. Bazyka D., Chumak A., Byelyaeva N. Et al Immune Cells in Chernobyl Radiation Workers Exposed to Low Dose Irradiation // Int. J. Low Radiation. – 2003. – V.1. – N1. – P. 63-75.

11. Чумак А.А., Бойченко П.К. Роль ионизирующего излучения в реактивации цитомегаловирусной инфекции // Імунологія та алергологія. – 2003. – т.8, № 2. – С. 43-46.

12. Чумак А.А., Коваленко А.А, Абраменко И.В., Базыка Д.А., Бойченко П.К., Белый Д.А., Плескач О.Я., Прилуцкий А.С. Реактивация цитомегаловирусной инфекции у лиц, перенесших острую лучевую болень, и ее значение в реализации соматической патологии // Укр. мед. часопис. – 2003. — №4. – С. 113-118.

13. Чумак А.А., Авраменко И.В., Бойченко П.К., Плескач О.Я. Частота обнаружения антител против цитомегаловируса в сыворотке крови у лиц, перенесших острую лучевую болезнь / Мат. III з‘їзду з радіаційних досліджень. – К., 2003. – С. 206.

2004

1. Корзун В.Н., Сагло В.І., Парац А.М., Чумак А.А., Буряченко Л.Ю. Харчові продукти з водоростями як засіб мінімізації дії радіації та ендемії / Проблеми харчування. – 2004. — № 1(2). – С. 29-34.

2. Чумак А.А., Абраменко І.В., Бойченко П.К. Підходи до лікування цитомегаловірусної інфекції у імунонезкомпрометованих осіб // Науково-практична конференція „ТORCH-інфекції і хламідіози”, Київ, 17.05.2004 р.

2005

1. Чумак А.А. та інші. Цитамегаловірус, радіація, імунітет. – ДІА, 2004-2005.

2. Различия в экспрессии основных дифференцировочных антигенов в клетках линии к562 различного происхождения / Абраменко И.В., Голярник Н.А., Кудрявец Ю.И., Безденежных Н.А., Белоус Н.И., Чумак А.А., Базыка Д.А. // Гематологія і трансфузіологія. – 2005. — №4 (додатковий), (5). – С. 11-12.

3. Усиление экспрессии опухолеассоцыированого антигента prame как один из возможных механизмов противоопухолевого действия препаратов а2 интерферона при хроническом миелолейкозе // Абраменко И.В., Белоус Н.И., Кудрявец Ю.И., Мисюрин А.В., Безенежных Н.А., Чумак А.А., Мартина З.В., Загородняя А.В. // Гематологія і трансфузіологія. – 2005. — №4 (додатковий), (5). – С. 13-14.

4. Застосування імуноглобуліну для внутрішньовенного введення (ігвв) у дітей з онкогематологічними захворюваннями / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Чумак А.А., Абраменко І.В., Цвєткова Н.М., Кучер О.В., Яцемірський С.М., Кузнєцова О.Є., Колос В.І., Янкова Л.Я., Гончар Л.О. // Гематологія і трансфузіологія. – 2005. — №4 (додатковий), (5). – С. 19-21.

5. Экспрессия антигена cd38 и мутационный статус генов тяжелых цепей иммуноглобулинов у больных В-клеточным хроническим лимфолейкозом / Белоус Н.И., Абраменко И.В., Крячок И.А, Голярник Н.А., Мартина З.В., Чумак А.А. // Гематологія і трансфузіологія. – 2005. — №4 (додатковий), (5). – С. 24-25.

6. Вплив N-стеароїлетаноламіну на реакцію гіперчутливості сповільненого типу / Гула Н.М., Чумак А.А., Мегедь О.Ф., Кіндрук Н.Л., Жуков О.Д. // Проблеми екологічної та медичної імунології: Зб. наук. пр. – Київ-ЛуганськХарків. – 2005. – Вип.1(64). – С. 71-76.

7. Эффективность фенспирида гидрохлорида у детей, рожденных от ликвидаторов Чернобыльской катастрофы / Жежер И.А., Усатенко Ж.В., Бородай Г.Г., Чумак А.А. // Проблеми екологічної та медичної імунології: Зб. наук. пр. – Київ-Луганськ-Харків. – 2005. – Вип. 1(64). – С. 147-153.

8. Порушення антиокисного гомеостазу в учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи, інфікованих цитомегаловірусом / Чумак А.А., Овсяннікова Л.М., Носач О.В., Альохіна С.М. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр. – Київ-Луганськ-Харків. – 2005. – Вип. 1(64). – С. 234-243.

2006

1. Чумак А.А. Радіація та імунна система – неоднозначність взаємодії // Мистецтво лікування. – 2006. — №2(28). – С. 22-25.

2. Чумак А.А. Молекулярно-генетичні механізми в реалізації віддалених наслідків опромінення // Мат. Міжнар. конф. “Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє”, 24-26 квітня 2006 року. Київ, Україна: Збірка тез. – К., 2006. – Т1. – С. 131-132.

3. Molecular-Genetic Characterization of Cll in Patients who Suffered after Chernobyl Accident. Bilous N.I., Abramenko I.V., Kryachouk I.A., Martina Z.V., Chumak A.A., Dyagil I.S., Bebeshko V.G. // Мат. Міжнар. конф. “Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє”, 24-26 квітня 2006 року. Київ, Україна: Збірка тез. – К., 2006. – Т2. – С. 157-158.

4. Требования к иммунному статусу и критерии иммунной недостаточности для профессионального отбора при проведении стабилизационных работ на объекте “Укрытие“ / Базыка Д.А., Беляева Н.В., Чумак А.А. // Мат. Міжнар. конференції “Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє”, 24-26 квітня 2006 року. Київ, Україна: Збірка тез. – К., 2006. – Т1. – С. 36-37.

5. O.V. Aksenova, O.S. Tatarchenko, A.A. Chumak. The Relationship between Unhealthy Behaviours and Grade Point Averages of Students and Pupils // Мат. VI Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених ”Політ – 2006”. – К.: НАУ, 2006. – С. 586.